Хто з нас хоч раз у житті не їздив потягом. Мабуть, таких людей дуже мало. Як приємно буває сісти в затишний вагон і помандрувати десь далеко-далеко під помірний стукіт коліс! Це один із найулюбленіших і найдоступніших для багатьох українців вид транспорту. І не дивно, що саме про залізничну станцію, яка є окрасою Краснопілля і якій більше 100 років, нам хочеться розповісти.
2 серпня 1901 року через залізничну станцію «Краснопілля» пройшов перший потяг. Залізниця сприяла розвитку капіталізму в нашому краї. Краснопільщину вкрила сітка залізниць. Від станції Залізняк відійшла невеличка залізнична колія під назвою Апраксинської на Великий Бобрик, до цукрового заводу. Від станції “Корчаківка” простяглась залізниця до Наумівського спиртзаводу і далі – до Угроїдської цукроварні. Неподалік від Самотоївки відгалузилась ще одна коротенька залізнична дорога до Грязнянського цукрозаводу. Була ще одна автономна вузькоколійка – з кагатного поля Угроїдського заводу до Петрушівки, яка проходила і далі – до теперішньої межі з російськими землями. По ній вантажі возили за допомогою коней.
Щорічний вантажообіг станції Краснопілля досягав 1175500 пудів цукру, 503 тис. пудів зерна, десятки тисяч кубометрів лісоматеріалу, тисячі пудів спирту, багато цегли, черепиці. На станцію прибували товари, що задовольняли місцеве населення: риба, гас, нафта, сіль, шкіри та інше. Всі ці вантажі перевозилися вантажним транспортом, де селяни мали хоч і мізерний, а все ж таки заробіток.
Залізницею Суми-Бєлгород стали рухатися і пасажирські потяги. Залізниця, збудована на кошти місцевих власників заводів, одним із яких був П.І. Харитоненко, з`єднала ст.. Баси з Бєлгородом, а Краснопілля стало станцією цієї залізниці, довжина якої становила 139 верст. Станція з привокзальними забудовами, водокачкою, телефоном, охайно прибраною територією стала культурним центром Краснопілля. Невелика за розмірами споруда , виконана в так званому «цегляному» стилі, має святковий вигляд. В 1973р. обкладена плиткою, прямокутна в плані , перекриття пласкі, балкові, дах покритий шифером. З січня 1995р. начальником залізничної станції став Потар Степан Васильович. За серпень 2001р були проведені реставраційні роботи на 120 тис. гр. На жаль , на сьогоднішній день через нашу станцію проходить дуже мало потягів.
 |
| Залізнична станція «Краснопілля» з боку селища. |
 |
| Залізнична станція «Краснопілля» з боку колії. |
0 Коментарів Підписатися на цей блог